Учитель Ніна Іванівна

Додаток 15

до наказу № _____ від _____________

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ

ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА «ЗАХИСТ УКРАЇНИ»

Оцінювання здобувачів освіти у 2022 — 2023 році здійснюється відповідно до наступних документів:

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13 квітня 2011 р. № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304) (чинні для 6 – 11 класів);

Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08. 2013 р. № 1222 із змінами, додаток 2 (чинні для 6 – 11 класів);

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України № 1/9530-22 від 19 серпня 2022 року “Інструктивно - методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році”

Додаток 13 до листа Міністерства освіти і наук України від 19.08.2022 р. №1/9530-22 “Методичні рекомендації щодо викладання навчального предмета “Захист України” у 2022/2023 навчальному році” (10 — 11 класи)

Метою навчального предмета «Захист України» є формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій, а також системного уявлення про військово-патріотичне виховання. У період війни, яку російська федерація розв’язала і веде проти України, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих па посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей. Військово-патріотичне виховання визначено складовою національно - патріотичного виховання, що в часи воєнної загрози стає пріоритетом національно - патріотичного виховання. Військово-патріотичне виховання орієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Української держави, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересамиУкраїни і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози.

Відповідно до поставленої мети окреслено такі комплексні освітні та виховні завдання: - ознайомлення учнівської молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту України, цивільного захисту та охорони життя і здоров’я;

- усвідомлення учнівською молоддю свого обов’язку щодо захисту України у разі виникнення загрози суверенітету та територіальній цілісності держави;

- набуття знань про функції Збройних Сил України та інших військових формувань України, їх характерні особливості;

- засвоєння основ захисту України, цивільного захисту, домедичної допомоги, здійсненняпсихологічної підготовки учнівської молоді до захисту України;

- підготовка учнів до захисту України, професійної орієнтації молоді до служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством, до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у старшокласників повинно здійснюватися на прикладах героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності та державності, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху. Також військово-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні 2004, 2013-2014 років, Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях, спротиву окупації та анексії Автономної Республіки Крим російською федерацією, війни російської федерації проти України

Предмет вивчається юнаками та дівчатами окремо.

Метою вивчення розділу «Основи медичних знань» є засвоєння базових

теоретичних положень першої долікарської допомоги, оволодіння практичними

навичками надання невідкладної домедичної допомоги потерпілим на місці події та

при транспортуванні до лікувального закладу.

Основними завданнями є:

- оволодіння знаннями, вміннями та навичками домедичної допомоги постраждалим із метою збереження їм життя;

- надання першої медичної допомоги при різних видах ушкоджень мирного та військового часу, невідкладних станах та нещасних випадках;

- способи перенесення і транспортування потерпілих;

- надання домедичної допомоги при порушенні дихання, зупинці серцевої діяльності, опіках і відмороженнях, утопленні та Інших видах механічної асфіксії, непритомності, шоку, загальному переохолодженні організму, тепловому і сонячному ударах, отруєннях чадним газом та іншими отрутами, ураженні електричним струмом.

Рівні навчальних досягнень та критерії оцінювання учнів

Рівні

навчальних досягнень учнів

Ба ли

Критерії оцінювання якості знань, умінь і навичок учнів

Початковий

1

Учень може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі

його елементи. Володіє навчальним матеріалом на рівні

елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів,

елементів, об’єктів, що відтворюються учнем окремими

словами чи реченнями з постійною допомогою викладача,

виконує лише фрагменти практичних завдань

2

Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має поверхові уявлення про об’єкт

вивчення, виявляє здатність викласти думку на

елементарному рівні, має елементарні навички, практичні

завдання виконує лише з допомогою викладача

3

Учень відтворює менше половини навчального матеріалу, за

допомогою викладача виконує елементарні завдання,

розрізняє елементи техніки виконання нормативних вимог і

здатний виконати незначну їх частину

Середній

4

Учень знає близько половини навчального матеріалу,

здатний відтворювати його не в повному обсязі відповідно

до тексту підручника або пояснення викладача, його вміння

і навички дають змогу виконувати практичні дії на рівні

нижчої межі середнього рівня нормативного часу

5

Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний дати

визначення понять, але допускає помилки. За допомогою

викладача може логічно відтворювати значну його частину,

його уміння і навички дають змогу виконувати практичні дії

на рівні середньої межі нормативного часу

6

Учень виявляє знання і розуміння основних положень

навчального матеріалу, відповіді його правильні, він може

відтворити значну частину теоретичного матеріалу, за

допомогою викладача може його аналізувати, порівнювати

та робити висновки, здатний виконувати контрольні

нормативи на рівні вищої межі середнього нормативного

часу

Достатній

7

Учень виявляє знання і розуміння переважної більшості

навчального матеріалу, здатний застосовувати його на рівні

стандартних вимог, частково контролювати власні

навчальні дії, рівень практичних умінь і навичок дає змогу

виконувати нормативи на рівні нижчої межі достатнього

нормативного часу

8

Знання учня достатньо повні, він вільно застосовує

вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, вміє

аналізувати, робити висновки. Самостійно застосовує

теоретичні знання для виконання практичних завдань.

Виконує нормативи на рівні середньої межі достатнього

нормативного часу.

9

Учень вільно володіє вивченим матеріалом, вміє

узагальнювати інформацію, застосовує її на практиці, рівень

умінь і навичок при виконанні нормативів відповідає вищій

межі достатнього нормативного часу

Високий

10

Учень володіє глибокими, міцними знаннями, здатний

використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Виявляє

творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної

пізнавальної діяльності, знаходить джерела інформації та

самостійно використовує їх при вирішенні поставлених

завдань. Нормативи виконує на рівні нижчої межі високого

рівня

11

Учень володіє узагальненими знаннями з предмета, вільно

висловлює власні думки, визначає програму особистої

пізнавальної діяльності без допомоги викладача знаходить

джерела інформації та використовує одержані відомості

відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності. Нормативи виконує на рівні середньої межі високого нормативного часу

12

Учень має системні знання, виявляє здатність приймати

творчі рішення, самостійно розвиває власні обдарування і

нахили, вміє самостійно здобувати знання, рівень умінь і

навичок дає змогу виконувати нормативи на бездоганному

рівні та зі значним перевищенням високого рівня нормативного часу


Види оцінювання. Основними видами оцінювання є: поточне; тематичне; підсумкове за семестр, перший і другий рік навчання та навчально-польові збори (заняття).

Поточне оцінювання здійснюється на всіх етапах навчальної діяльності у формах: опитування учнів на предмет засвоєння навчального матеріалу; тестового контролю; виконання учнями нормативних прийомів і вправ, письмових робіт; створення навчальних комп’ютерних (та іншого виду) моделей бойових дій і надзвичайних ситуацій, навчальних макетів (мішеней). Необхідність поточного оцінювання визначає викладач.

Тематичне оцінювання є обов’язковим для кожного розділу, оскільки основною структурною одиницею предмета є тема. Оцінка за тему виставляється шляхом узагальнення поточних оцінок за тему з урахуванням оцінок за виконання нормативних прийомів і вправ, письмових робіт, за створені навчальні моделі (макети).

Підсумкове оцінювання учнів

Підсумкова оцінка за семестр, перший рік навчання, підсумкова оцінка за навчально-польові збори виставляється шляхом узагальнення тематичних і семестрових оцінок.

Підсумкова оцінка за другий рік навчання з предмета визначається з оцінок за семестри другого року навчання і навчально-польові збори (практичні заняття у лікувально-оздоровчому закладі, далі - заняття):

· 12 балів, якщо оцінка, отримана за НПЗ (заняття), – 12 балів, а за перший і другий семестри року навчання не нижча за 9 балів;

· 11 балів, якщо оцінка, отримана за НПЗ (заняття), – 11 балів, а за перший і другий семестри року навчання не нижча за 8 балів;

· 10 балів, якщо оцінка, отримана за НПЗ (заняття), – 10 балів, а за перший і другий семестри року навчання не нижча за 7 балів;

· 9 балів, якщо оцінка, отримана за НПЗ (заняття), – 9 балів, а за перший і другий семестри року навчання не нижча за 6 балів;

· 8 балів, якщо оцінка, отримана за НПЗ (заняття), – 8 балів, а за перший і другий семестри року навчання не нижча за 5 балів;

· 7 балів, якщо оцінка, отримана за НПЗ (заняття), – 7 балів, а за перший і другий семестри року навчання не нижча за 4 бали;

· 6 балів, якщо оцінка, отримана за НПЗ (заняття), – не менша за 6 балів, а за перший і другий семестри року навчання не нижча за 3 бали;

· 5 балів, якщо оцінка, отримана за НПЗ (заняття), – не менша за 5 балів, а за перший і другий семестри року навчання не нижча за 2 бали;

· 4 бали, якщо оцінка, отримана за НПЗ (заняття), – не менша за 4 бали, а за перший і другий семестри року навчання не більше однієї оцінки 1 бал;

· 3 бали, якщо оцінка, отримана за НПЗ (заняття), – не менша за 3 бали, а за перший і другий семестри року навчання не більше ніж 1 бал;

· 2 бали, якщо оцінка, отримана за НПЗ (заняття), – не менша за 2 бали, а за перший і другий семестри року навчання не нижче за 1 бал;

1 бал, якщо оцінка, отримана за НПЗ (заняття), – не менша за 1 бал, а за перший і за другий семестри року навчання не нижча за 1 бал.

Кiлькiсть переглядiв: 246

Коментарi